Влаштування кандидата в au-pair – не легка справа. Дуже багато факторів присутні у простому рівнянні, де, здавалося б лише дві сторони, і достатньо лиш підписати контракт, придбати квиток та вирушати за мрією. Але у кожної зі сторін є своя низка побажань, вимог, свій спектр очікувань від програми та від другої сторони.
За багато років роботи по влаштуванню au-pair ми найчастіше за все стикаємося з побажанням кандидата бути влаштованим до «великого міста» чи до якогось конкретного «обраного міста», і якщо в більшості випадків це ще якось реально організувати хоча б частково, то коли мова заходить про австрійський напрям, то це стає великою проблемою.
Австрія на нашу думку являється однією з небагатьох країн з найкращими умовами програми у поєднанні з географічним, політичним розташуванням та вимогами до кандидатів, що дає змогу приймати участь у програмі в цій країні навіть тоді, коли б здавалося це неможливо.
Але оцей нюанс розташування досить часто спиняє молодь при виборі країни. Справа вся в природних даних рель’єфу. Австрія на 70% гірська країна, велика частина зайнята Східними Альпами. Це зіграло велику роль в становленні адміністративного поділу країни, і надалі вплинуло на розподіл міст і сіл.
Цей момент враховувати дуже важливо. Адже установка на конкретне місце для Австрії просто не спрацює. І якщо з таким підходом починати підбір сім’ї, то одразу варто готуватися до того, що розмістити учасника може не вдасться взагалі. Ми завжди рекомендуємо звертати увагу в першу чергу на те, ХТО запрошує, а не КУДИ. Шукати треба «своїх» людей, сім’ю, в якій комфортно буде перебувати тривалий час.
Нещодавно ми вирішили поцікавитися у нашої учасниці – Наталі, що наразі перебуває у Австрії, чи вона все ж не пожалкувала, обравши сім’ю, що проживає у віддаленні від столиці. І нам дуже хочеться поділитися її відгуком з вами – з усіма, хто хоче прийняти участь у австрійській програмі Au-Pair, але вагається з тих чи інших причин.
Розкажіть нам, будь ласка, як взагалі вам живеться у маленькому містечку (Hermagor)? Майже всі кандидати вагаються приймати запрошення від сімей, що живуть далеко від Відня. Що можна їм порадити? І чи взагалі Ви б порадили обирати кандидатам австрійський напрям програми?
“Відстань від Відня не така критична, бо зручні потяги, з урахунком що там і вайфай і розетки біля кожного сидіння, то це всеодно що вдома сидіти і дивитися фільми))) До того ж зараз є досить бюджетні авіакомпанії, що дорога додому вже і не така далека, як може здатися з першого разу) Те, що місто маленьке не дуже радує, але не критично, раз в кілька місяців я їжджу в Клагенфурт по магазинах і погуляти, то в загальному і так добре) Мінус маленького міста що немає оточення, з ким можна спілкуватися, окрім сім’ї. 20 год на добу я сама, а у вихідний всі 24, подорожую і гуляю також сама, але я вже звикла.
Взагалі дуже гарно, з усіх боків міста гори, восени ми їздили туди просто гуляти, не думаю, що у Відні можна таке побачити)
Кандидатам я б порадила звертати увагу більше на відношення сім’ї до майбутнього Au-Pair, ніж на матеріальне становище. Мені попалася не багата сім’я, але до мене так добре відносяться і піклуються, що це в десятки раз краще, ніж попасти до заможних у Відень, які не будуть звертати уваги і ставитися як до людини, яка просто робить роботу.
Також я порадила б про все говорити з сім’ями. Обговорювати всі проблеми. Мене не влаштовувало що вони снідають і вечеряють бутербродами. Я за жовтень витратила 65 євро тільки на під’їдання після бутербродів. 2 місяці я терпіла, потім менеджер австрійського партнерського агентства порадила мені поговорити з ними. Запропонувала щоб я купляла собі продукти і готувала, а вони віддавали мені кошти. Вони без проблем згодилися, так і робимо) обідаю з ними, щоб пізнавати культуру, а снідаю і вечеряю окремо.
Я б радила обов’язково брати участь, тому що це великий досвід і в плані мови, і в плані культури. Почерпнути щось для себе у вихованні дітей, побуті, звичках. З’являється переосмислення всіх цінностей, поглядів на життя і тд, тому, думаю, це ідеальний варіант для тих, хто хоче щось змінити в своєму житті)))
Дякую Вам!!!
Мені досі не віриться, що я вже тут. Так довго до цього йшла)”